Нехай на відрізку [a; b] дано (n+1) різних значень аргумента
(
) для яких відомі відповідні значення функції
. Необхідно побудувати поліном, степінь якого не перевищує n, і який у вузлах інтерполяції
приймає ті ж значення, що і функція
, тобто
. Інтерполяційна формула Лагранжа дозволяє представити поліном
у вигляді лінійної комбінації функції
у вузлах інтерполяції:
![]()
де
– поліном степені n, для якого виконується умова:
![]()
Врахувавши (1) поліном
можна записати у наступному вигляді:
![]()
де
постійний коефіцієнт. Значення даного коефіцієнта можна знайти при
.
![]()
З останнього співвідношення визначаєсо
і підставляємо його у формулу (2):
![]()
![]()
Тоді інтерполяційний многочлен Лагранжа матиме наступний вигляд:
![]()
Інтерполяційна формула Лагранжа – приклад:
Для функції, заданої таблично, знайти наближене значення в точці
, використовуючи при цьому інтерполяційну формулу Лагранжа.

Для розв’язку даної задачі будумо використовувати інтерполяційний многочлен Лагранжа для
вузлів інтерполяції:

Підставляючи в дану формулу значення точки
та значення з таблиці, отримуємо наближене значення функції у заданій точці.

Блок-схема програмної реалізації інтерполяційної формули Лагранжа для нерівновіддалених вузлів:
