Мітки: неорієнтований граф

Перевірка неорієнтованого графа на дводольність в середовищі програмування delphi

Дводольні графи, що виникають при розгляді задач з використанням математичних об’єктів такого типу, нерідко бувають задані множиною вершин, яка складається з двох частин та множиною ребер, кожне з яких з’єднує вершини з різних частин. У таких випадках питання про їх дводольність просто не виникає. Однак, нас буде цікавити випадок, коли інформація про те, чи заданий графа являється дводольним заздалегідь є не відомою, і потрібно це з’ясувати. Зазначимо, що саме з цією метою і було розроблено розглядуваний в даному параграфі delphi-проект.

Головне вікно проекту “Перевірка неорієнтованого графа на дводольність”

Отже, неорієнтований граф в програмі задається у вигляді вершин (пронумеровані точки) та ребер (прямі лінії). Для цього на головній формі передбачено графічний редактор (компонент типу TImage) та дві кнопки типу TSpeedButton («Додати вершину» і «Додати ребро»). Підготовка проекту до нового прикладу здійснюється з допомогою кнопки «Видалити граф» (компонент типу TButton). При натисканні на кнопку «Перевірити граф на дводольність» (також компонент типу TButton) власне і запускається алгоритм перевірки графа на дводольність.

Читати далі

Пошук точок сполучення в неорієнтованому графі засобами delphi

Delphi-програма, головне вікно якої зображено на рисунку, що міститься нижче, використовуючи алгоритм, що базується на обході графа в глибину, знаходить всі точки сполучення заданого зв’язного неорієнтованого графа. Нагадаємо, що точкою сполучення графа такого типу називається вершина при видаленні якої він перестає бути зв’язним.

На даному сайті нами вже було розглянуто задачу дещо подібного характеру, а якщо бути більш точним то задачу на відшукання мостів зв’язного неорієнтованого графа і, зокрема, delphi-проект призначений для її розв’язку (пошук мостів на delphi). Відмітимо, що задачі такого типу становлять інтерес, наприклад, для аналізу надійності комп’ютерних мереж. Де задача про пошук мостів відповідає за знаходження сполучних ліній, при поломці однієї з яких мережа перестає бути зв’язною, а задача про пошук точок сполучення дозволяє вирішити питання про виявлення комп’ютерів, при поломці одного з яких мережа перестає бути зв’язною.

tochka_spoluchennja_grafa_delphi11

Головне вікно проекту “Пошук точок сполучення в зв’язному неорієнтованому графі”

Як видно з малюнку, головне вікно delphi-проекту складається з наступних елементів: панель інструментів (компонент типу TPanel — служить контейнером для чотирьох кнопок «Додати вершину», «Додати ребро», «Видалити граф», «Знайти точки сполучення»), графічний редактор (компонент типу TImage) та область виводу результатів (компонент типу TMemo). Перші два з них призначені для побудови та графічного представлення зв’язного неорієнтованого графа і третій — виводить номера вершин, які для заданого графа являються точками сполучення.

Читати далі

Знаходження точок сполучення зв’язного неорієнтованого графа та перевірка його на двозв’язність

Точкою сполучення неорієнтованого графа називається вершина, при видаленні якої, разом з усіма суміжними її ребрами, збільшується кількість компонент зв’язності графа. Відповідно, для зв’язного графа точкою сполучення називається вершина, при видаленні якої граф перестає бути зв’язним. Наприклад, точками сполучення для графа, який зображено на малюнку що міститься нижче, є вершини і . Якщо видалити вершину , то граф, який складається з однієї компоненти зв’язності, розбивається на два підграфи і . Якщо видалити вершину , то граф розбивається на підграфи і . Але якщо видалити будь-яку іншу його вершину, то в цьому випадку, розбити зв’язну компоненту з якої складається даний граф на кілька частин, не вдасться. Зв’язний граф, який не має точок сполучення, називається двозв’язним.

Точки сполучення неорієнтованого графа

Графічне представлення алгоритму пошуку точок сполучення в неорієнтованому графі

Метод знаходження точок сполучення часто застосовується для вирішення важливої проблеми, що стосується -зв’язності графа. Граф називається -зв’язним, якщо видалення будь-яких вершин не приведе до його розчленування. Зокрема, граф має зв’язність рівну два або вище тоді і тільки тоді, коли він не має точок сполучення, тобто тільки тоді, коли він є двозв’язним. Чим вища зв’язність графа, тим більше можна видалити вершин з цього графа, не порушуючи його цілісність, тобто не розбиваючи його на окремі компоненти.

Читати далі

Пошук Ейлерового циклу використовуючи алгоритм Флері в середовищі програмування delphi

Програму розроблено в середовищі програмування Delphi, основним призначенням якої є побудова Ейлерового циклу в Ейлеровому графі. В якості методу, використовується алгоритм Флері.

Граф задається у вигляді вершин (пронумеровані точки) та ребер (прямі лінії що їх з’єднюють). Для цього в програмі передбачено графічний редактор (компонент типу TImage) та дві кнопки типу TSpeedButton («Додати вершину» і «Додати ребро»). Підготовка проекту до нового прикладу здійснюється з допомогою кнопки «Видалити граф» (компонент типу TButton). При натисканні на кнопку «Побудувати Ейлерів цикл» (також компонент типу TButton) власне і запускається алгоритм Флері пошуку Ейлерового циклу.

Вихідні дані програми – послідовність вершин Ейлерового циклу та його представлення у графічному редакторі.

Читати далі

Перевірка неорієнтованого графа на наявність циклів в середовищі програмування delphi

В даному параграфі розглядатиметься delphi-проект, який використовуючи пошук в глибину виконує перевірку неорієнтованого графа на наявність циклів. Відмітимо, що, слідуючи даному алгоритму, неорієнтований граф має цикл в тому і тільки в тому випадку, коли при його обході в глибину було виявлено ребро, яке веде в уже відвідану вершину (зворотнє ребро). В такому випадку, кожне з таких ребер є частиною одного циклу.

Отже, delphi-проект складається з однієї форми, яка в свою чергу складається з наступних елементів: панель інструментів (компонент типу TPanel – служить контейнером для чотирьох кнопок «Додати вершину», «Додати ребро», «Видалити граф», «Перевірити граф на наявність циклів»), графічний редактор (компонент типу TImage) та область виводу результатів (компонент типу TMemo). Перші два з них призначені для побудови та графічного представлення неорієнтованого графа і третій – виводить, у вигляді послідовності вершин, в якій кожна вершина з’єднана з наступною ребром, всі цикли, які містить розглядуваний граф.

Виходячи з того, що на даному сайті нами вже було розглянуто декілька delphi-проектів, основним приначенням яких є розв’язок задач з курсу теорія графів і інтерфейс головної форми яких є абсолютно ідентичним, то опис роботи цих елементів розглядати не будемо. Це все можна почитати перейшовши, наприклад, за посиланням Побудова дерева обходу в глибину засобами delphi. А відразу перейдемо до практики, де спробуємо перевірити на ациклічність неорієнтований граф наступного вигляду.

Читати далі