Логарифмічним диференціюванням називається метод диференціювання функцій, при якому спочатку знаходиться логарифм функції, а потім обчислюється похідна від нього. Зазначимо, що такий прийом доцільно застосувати у випадку, коли задана функція містить множення, ділення, піднесення до степеня чи видобування кореня.
Розглянемо даний підхід більш детально. Отже, нехай дана функція
. Візьмемо натуральні логарифми від обох її частин. В результаті отримаємо:

Тепер, продиференціюємо цей вираз як складну функцію, маючи на увазі, що
– це функція від
:

Виразивши з останньої рівності шукану похідну, остаточно отримаємо:
![]()
Зазначимо, що похідна виду (3) називається логарифмічною похідною, а процес її знаходження – логарифмічним диференціюванням.
Зауваження: метод логарифмічного диференціювання дозволяє також ефективно обчислювати похідні і степенево-показникових функцій, тобто функцій виду
, де
і
– диференційовані функції від
:

В даному випадку, при розв’язанні конкретних прикладів, можна використовувати безпосередньо формулу (4), або кожного разу проводити логарифмічне диференціювання.
Логарифмічне диференціювання – приклади розв’язання:
Приклад 1: знайти похідну функції наступного вигляду:

Зазначимо, що знаходити похідну
за формулою «похідна дробу» тут нераціонально через складність аналітичного виразу для заданої функції. Тому, для початку, знайдемо логарифмічну похідну цієї функції. Для цього прологарифмируем ліву і праву її частини:

На наступному кроці, продиференціюємо обидві частини отриманої рівності, враховуючи, що
– функція від
:

Далі, з отриманого рівняння знаходимо похідну
і замінюємо
на її аналітичний вираз:

Приклад 2: знайти похідну функції
.
Отже, діючи, як і в попередньому прикладі, будемо мати:

Приклад 3: знайти похідну функції
.
Задана функція є степенево-показниковою, бо і основа степеня
, і показник степеня
є функціями від
. Отже, за формулою (4) маємо:
