Мітки: матриця

Знаходження власних значень та власних векторів матриці методом вичерпування в середовищі delphi

Програма знаходить рішення задач на власні значення використовуючи для цього метод вичерпування. Основна ідея даного методу полягає у розв’язку послідовності задач на відшукання максимального по абсолютній величині власного значення та відповідного йому власного вектора деякої матриці. Тобто для знаходження, наприклад, другого власного значення, необхідно, щоб попереднеє власне значення та відповідний йому власний вектор, а також власний вектор транспонованої матриці, вже були відомими. Після цього, згідно алгоритму методу вичерпування, з допомогою даних величин та самої матриці Метод вичерпування на delphi формується деяка матриця Метод вичерпування на delphi (подібна до матриці Метод вичерпування на delphi), максимальним по абсолютній величині власним значенням якої є шукане друге власне значення заданої матриці Метод вичерпування на delphi. Більш детальна інформація про даний метод міститься за посиланням Знаходження власних значень та власних векторів матриці методом вичерпування.

Читати далі

Знаходження максимального по абсолютній величині власного значення матриці степеневий методом в середовищі програмування delphi

Програма знаходить максимальне по модулю власне число для матриці довільної розмірності з заданою точністю використовуючи степеневий методом та дві його модифікації (теоретична частина по данх методах міститься за посиланням знаходження власного значення матриці степеневий метод). Інтерфей розглядуваного delphi-проекту аналогічний проектам, які ми розглядали для розв’язку повної проблеми власних значень (метод Федеєва на delphi, метод Левер’є на delphi та інші), лише з одною відмінністю. В ньому передбачено можливість задати точність обчислень та вибрати модифікацію степеневого методу.

stepenevuj_metod_delphi11

Інтерфейс delphi-проекту “Знаходження максимального по абсолютній величині власного значення матриці степеневий методом”

Для того, щоб знайти максимальне власне значення матриці, необхідно вказати відповідні значення та параметри в панелі задач (розмірність матриці, точність обчислень, модифікація методу), заповнити таблицю значеннями її елементів і натиснути кнопку “Знайти максимальне власне значення матриці“.

Читати далі

Основні математичні операції над матрицями в середовищі програмування delphi

Програма написана в середовищі програмування delphi і призначена для виконання основних операцій над матрицями. Головне вікні програми складається з панелі задач (містить компонент типу TSpinEdit значення якого вказує на розмірність матриці), та робочої області, яка складається з компонента PageControl, кожна вкладка якого містять різні елементи управління та дозволяє виконати певну дію над заданими матрицями. Елементи матриць завантажуються для відображення на формі в компоненті StringGrid.

Інтерфейс delphi-проекту "Операції над матрицями"

Інтерфейс delphi-проекту “Операції над матрицями”

Читати далі

Програмна реалізація методу Крилова на Delphi для знаходження власних значень матриці

Процес відшукання власних значень матриці при використанні методу Крилова, як і у методі Данилевського, зводиться до визначення коефіцієнтів характеристичного многочлена і в подальшому визначення його коренів. Для цього, згідно алгоритму, необхідно знайти розв’язок системи лінійних рівнянь, який і міститиме шукані значення коефіцієнтів. Після того, як коефіцієнти відомі, необхідно знайти корені нелінійного рівняння (характеристичного многочлена) і таким чином визначити шукані власні значення матриці.

Метод Крилова на Delphi

Інтерфейс програми, яка використовуючи алгоритм методу Крилова знаходить власні значення матриці

Відмітимо, що програма для знаходження розв’язоку системи лінійних рівнянь використовує метод Гаусса, а для розв’язку нелінійного рівняння – метод хорд.

Читати далі

Знаходження власних значень матриці за методом Крилова

Розглянемо метод призначений для знаходження власних значень матриці, алгоритм якого дещо відрізняється від методу Данилевського. Нехай Метод Крилова характеристичний многочлен матриці Метод Крилова. Виходячи з того, що всяка матриця перетворює в нуль свій характеристичний многочлен, будемо мати Метод Крилова.

Візьмемо тепер довільний ненульовий вектор Метод Крилова, розмірність якого співпадає з розмірністю матриці Метод Крилова і помножимо обидві частини рівності (1) з правої сторони на даний вектор, отримаємо: Метод Крилова.

Поклавши Метод Крилова рівність (2) можна переписати в наступному вигляді: Метод Крилова, або

Метод Крилова

Читати далі