Нехай дана функція
і при цьому
. Тоді вихідну функцію можна представити у вигляді
. Зазначимо, що функції такого типу називаються складними, а змінна
– проміжним аргументом.
Встановимо правило диференціювання складних функцій. Отже, якщо функції
і
– диференційовані, то складна функція
є також диференційованою, причому:
![]()
Це правило поширюється на ланцюжок із будь-якого скінченного числа диференційованих функцій: похідна складної функції дорівнює добутку похідних функцій, які її утворюють.
Похідна складної функції – приклади розв’язання:
Приклад 1: знайти похідну функції
.
Отже, маємо cкладну степеневу функцію з проміжним аргументом
. Тому функцію можна подати у вигляді
, де
. Тоді, за формулою (1) маємо:

Приклад 2: знайти похідну функції
.
Аргументом косинуса заданої функції є не
, а
– функція від
. Отже, маємо складну функцію, яку можна подати у вигляді
, де
. Отже, за правилом (1) отримаємо:

Приклад 3: знайти похідну функції
.
Це складна степенева функція з проміжним аргументом
. Функція може бути подана у вигляді
, де
. Знаходячи похідні
і
та підставляючи одержані вирази до формули (1), матимемо:

Приклад 4: знайти похідну складної функції
.
Отже, подавши функцію у вигляді
і скориставшись правилом диференціювання складної функції, отримаємо:

Приклад 5: знайти похідну складної функції
.
Покладемо
. Тоді за правилом диференціювання складної функції матимето:

Зауваження: при достатньому навику букви
,
та
для позначення проміжних аргументів не вводиться. Ось як, до прикладу, може бути знайдена похідна розглянутої в останньому прикладі складної функції:

Або ще коротше:
.