Відшукання меж дійсних коренів алгебраїчного многочлена в середовищі програмування delphi

Основним призначенням розглядуваної в параграфі Delphi-програми є відшукання меж дійсних коренів алгебраїчного многочлена з дійсними коефіцієнтами.

Delphi-проект «Межі дійсних коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами»

Як видно з рисунка вище, інтерфейс програми простий та зрозумілий у використанні. Ліва частина форми містить область вхідних даних, яка складається з таблиці TStringGrid, у комірки якої, способом введення з клавіатури, записуються значення коефіцієнтів при невідомих многочлена. Праву частину форми займає компонент типу TChart, який відображає графік многочлена що досліджується. І, нарешті, в нижній частині форми розташована панель інструментів (складається з одного поля вибору типу TSpinEdit та двох кнопок типу TButton), за якою слідує область виводу результатів (компонент типу TMemo). Розглянемо призначення кожного з елементів панелі задач більш детально:

Читати повністю

Межі дійсних коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами

Наближене обчислення кореня, будь-якого алгебраїчного рівняння, як правило, розпадається на дві задачі: відокремлення коренів, тобто визначення інтервалів, в кожному з яких міститься тільки один корінь рівняння; уточнення коренів, тобто обчислення його з заданим степенем точності. Прте, перш ніж відокремлювати корені, природно визначити межі області, в якій розташовані всі корені рівняння.

Межі дійсних коренів многочлена

В даному параграфі розглянемо один із способів відшукання цих меж, для випадку, коли алгебраїчне рівняння являється многочленом -ї степені:

Покажемо, спочатку, що для рівняння такого виду, достатньо вміти знаходити лише верхню межу його додатних коренів. Отже, нехай  — верхня межа додатних коренів рівняння (1). Тоді, якщо числа  будуть верхіми межами додатних коренів многочленів відповідно, то буде нижньою межею додатних коренів многочлена (1), а числа і служать нижньою і верхньою межами від'ємних коренів многочлена  відповідно. Таким чином, всі додатні корені  задовольняють нерівність , а від'ємні — нерівність .

Читати повністю

Використання методу Лобачевського при знаходженні розв'язку алгебраїчних рівнянь в середовищі Delphi

Програма, написана в середовищі програмування delphi, і виконує наступні дії: знаходить корені алгебраїчного рівняння методом Лобачевського (для випадку дійсних коренів) і якщо таких коренів немає, видає на дисплей відповідне повідомлення.

На вході програма приймає степінь рівняння-многочлена, коефіцієнтит при невідомих (записуються в таблицю StringGrid) та точність розв'язку. Після цього, програма виконує процес квадрування з кількістю ітерацій рівною 10. Якщо при виконанні програми було отримано переповнення стеку занадто великим числом, то програма видає повідомлення про неможливість отримати розв'язок. Дане повідомлення можна також побачити при неможливості досягти заданої точності.

Інтерфейс проекту, який використовуючи метод Лобачевського знаходить корені алгебраїчного рівняння

Інтерфейс проекту, який використовуючи метод Лобачевського знаходить корені алгебраїчного рівняння

Читати повністю

Розв'язок алгебраїчних рівнянь методом Лобачевського з використанням процесу квадрування

Нехай дано рівняння:

Метод Лобачевського

про корені якого відомо, що вони різними по абсолютній величині, тобто такзвана умова "набагато більше" (Метод Лобачевського) для них не виконується. Для таких випадків Лобачевським було запропоновано алгоритм, який базується на процесі квадрування. Тобто, якщо до рівняння (1), достатню кількість раз застосувати даний процес, то можна отримати нове рівняння, корені якого задовільняють умовіМетод Лобачевського. Таким чином ми зможемо знайти корені останнього рівняння, після чого і корені рівняння (1). Отже, давайте розглянемо в чому полягає алгоритм процесу квадрування. Для цього розкладемо рівняння (1) на на Метод Лобачевського лінійних множників:

Метод Лобачевського

Далі, запишемо рівняння, корені якого будуть протилежні за знаком до коренів рівняння (1). Таке рівняння буде мати наступний вигляд:

Читати повністю

Метод Лобачевського знаходження коренів алгебраїчних рівнянь з дійсними різними по абсолютній величині коренями

Основною перевагою методу Лобачевського є те, що він не вимагає інформацію про початкові наближення шуканих коренів. Він добре працює, якщо рівняння має тільки дійсні корені і не має коренів, які рівні або близькі по абсолютним величинам. Метод не є універсальним, оскільки є рівняння, для знаходження коренів яких він не застосовується і тому метод Лобачевського в основному застосовується для ручного підрахунку та знаходженні коренів з невеликою точністю.

Нехай дано рівняння виду Метод Лобачевського, про корені якого відомо, що всі вони дійсні і задовольняють умові Метод Лобачевського (де знак Метод Лобачевського означає набагато більше). Далі, скориставшись теоремою Вієта, запишемо флрмули, які описують зв’язок між коренями і коефіцієнтами рівняння (1):

Читати повністю