Побудов кривої Безьє в середовищі програмування delphi
У представленій delphi-програмі, за допомогою досить простого інтерфейсу, користувачеві надається можливість задавати, переміщати та видаляти (з використанням миші) контрольні точки, за якими здійснюється прорисовка кривої Безьє (для цього необхідно щоб користувач задав хоча б три точки).

Головне вікно проекту "Побудова кривої Безьє"
На рисунку що міститься вище, показаний зовнішній вигляд запущеної програми. Як видно з рисунка, у верхній частині вікна містяться елементи управління, за допомогою яких, власне, і здійснюється побудова кривої. Розглянемо призначення кожного з них більш детально.
Криві Безьє. Основні поняття та властивості кривих Безьє
Векторні зображення складаються з контурів. Контури складаються із сегментів, обмежених вузлами. З декількох таких сегментів можна скласти, практично, будь-яку фігуру. Для опису контурів у програмах векторної графіки застосовують розроблені французьким математиком П'єром Безьє параметричні поліноміальні криві. Відмітимо, що криві та поверхні Безьє були використані у шістдесятих роках компанією «Рено» для комп'ютерного проектування форми кузовів автомобілів. На сьогодні вони широко використовуються в комп'ютерній графіці, автоматизованих системах управління виробництвом тощо. Квадратичні криві Безьє використовуються в шрифтах TrueType.
За заданим масивом вершин крива Безьє степеня
визначається за формулою:
де — базисні функції кривої Безьє, також відомі як поліноми Берштейна,
.
На рисунку що міститься нижче, зображено графіки вагових коефіцієнтів кривої Безьє при
.

Вагові функції Безьє-Берштейна при m = 3
Зауваження: деякі з властивостей поліномів Берштейна суттєво впливають на поведінку кривих Безьє. Наведемо основні з них: многочлени Бернштейна набувають невід'ємних значень; в сумі многочлени Берштейна дають одиницю, тобто для них виконується умова (2); поліноми Берштейна не залежать від вершин масиву , а залежать лише від кількості точок у ньому.