Перетворення чисел з двійкової системи числення в десяткову і навпаки (реалізація в середовищі Delphi)
Delphi-програма реалізує алгоритм перетворення чисел з двійкової системи числення в десяткову і навпаки. Для цього на головній формі містяться два компоненти типу TEdit, кожен з яких призначений для вводу та виводу чисел у відповідній системі числення.
Головне вікно delphi-проекту
Логіка роботи розглядуваної delphi-програми доволі проста і полягає у наступному: при зміні значень у будь-якому з двох рядків введення («Десяткове число», «Двійкове число») відразу ж повинні бути виконані обчислення числа в новій системі числення, а результати виведені у відповідному рядку TEdit.
Отже, Запустимо програму на виконання, введемо будь-яке десяткове чи двійкове число, і таким чином, перевіримо яким чином це працює.
Перетворення цілого десяткового числа в двійкове
Під системою числення розуміють спосіб представлення будь-якого числа за допомогою деякого алфавіту символів, які називаються цифрами. Існують різні системи числення, і від їх особливостей залежать наочність представлення числа за допомогою цифр і складність виконання арифметичних операцій.
В інформатиці, крім звичної нам десяткової системи числення, існують різні варіанти цілочисельних позиційних систем. Однією з основних серед них є двійкова система. Її простота дозволяє комп'ютеру здійснювати складні обчислення в кілька разів швидше, ніж в десятковій системі. Для запису чисел в двійковій системі числення використовуються лише дві цифри — 0 і 1. При цьому, в залежності від положення нуля або одиниці в числі, його значення буде змінюватися. Спочатку, саме за допомогою двійкового коду комп'ютери отримували всю необхідну інформацію. При цьому, одиниця означала наявність сигналу, що передається за допомогою напруги, а нуль — його відсутність.
Представлення десяткового числа в двійковій системі числення
Для перетворення цілого десяткового числа в двійкове необхідно розділити його на основу нової системи числення (в даному випадку основою являється число два). Отримана частка знову ділиться на основу нової системи числення, і робиться це до тих пір поки частка, отримана в результаті чергового поділу, не стане меншою за основу нової системи числення. Остання частка (що є старшим значущим розрядом) і всі отримані залишки від ділення складають число в новій системі числення.
Знаходження значення функції за побудованим графіком засобами Delphi: Приклад 3
Нехай знову-таки розглядається задача на знаходження значення функції за побудованим графіком, яка полягає у наступному: використовуючи середовище програмування Delphi написати програму, яка б для функції 
, графік якої представлений на малюнку, що міститься нижче, обчислювала та виводила на екран її значення для 
.
Ілюстрація функції графічно
Отже, відкриємо середовище Delphi та створимо новий проект. На наступному кроці, на головній формі розмістимо наступні елементи: вікно редагування багаторядкового тексту Memo1 типу TMemo, кнопку Button1 типу TButton та компонент-діаграму Chart1 типу TChart. В результаті, головна форма набуде наступного вигляду.
Знаходження значення функції за побудованим графіком засобами Delphi: Приклад 2
Продовжуючи цикл розгляду задач на розгалуження, а якщо бути більш точним то задач на визначення значення функції за побудованим графіком, зупинимося на наступному прикладі: для функції 
, графік якої представлений на наступному малюнку, обчислити та вивести на екран її значення для 
.
Ілюстрація функції графічно
Виходячи з того, що для рішення даної задачі буде використовуватись об'єктно-орієнтована мова програмування Delphi, то, на першому кроці, відкриємо середовище Delphi 7 та створимо новий проект. Після цього, на головній формі розмістимо наступні компоненти: Memo1 типу TMemo, Button1 типу TButton і Chart1 типу TChart. Далі, докладно проаналізувавши побудований графік бачимо, що його доцільно розбити на п'ять частин і розглядати кожну з них окремо. І в залежності від того, яке значення приймає аргумент, обчислювати 
для відповідної функції.
Знаходження значення функції за побудованим графіком засобами Delphi: Приклад 1
Нехай розглядається задача наступного вигляду: в середовищі програмування Delphi, написати програму, яка б для функції 
, що описується графіком який міститься нижче, обчислювала та виводила на екран значення 
для 
.
Ілюстрація функції графічно
Для цього, на першому кроці, запустимо середовище програмування Delphi, створимо новий проект, та на головній формі розмістимо наступні її елементи: один компонент типу TMemo, один компонент типу TButton та один компонент типу TChart. В результаті виконання даного кроку, головна форма прокту набуде наступного вигляду.
Попадання точки в заштриховану область: Приклад 3
В даному параграфі продовжимо цикл розв'язоку задач з використанням команди розгалуження, а якщо бути більш точним, то задач на попадання точки в заштриховану область. Для цього, припустимо, що в декартовій системі координат міститься два кола. Перше з них радіуса десять з центром в початку координат і друге — радіуса пять з центром в точці 
.
Ілюстрація графічної області
Необхідно написати програму, що визначає, чи потрапляє точка з заданими координатами 
в зафарбовану на малюнку синім кольором область. Результат роботи вивести у вигляді текстового повідомлення.
Попадання точки в заштриховану область: Приклад 2
В даному параграфі знову-таки буде розглядатись задача на попадання точки в заштриховану область та її реалізація в середовищі програмування Delphi. Отже, нехай в прямокутній системі координат міститься набір наступних геометричних фігур: два кола радіус яких дорівнює десять та пять відповідно і пряма, проведена під кутом 
до осі абсцис.
Ілюстрація графічної області
Необхідно написати програму, що дозволяє перевірити потрапляння точки з координатами 
в заштрихованную область, що складається з двох фрагментів.
Загрузка ...